26 червня 2017 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

21

Історична довідка району

Район розташований в північно-східній частині Волинської області, в проміжній зоні між лісостепом і Поліссям. Межує з Ковельським, Маневицьким, Ківерцівським, Луцьким, Локачинським і Турійським районами.

 Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

 На території району, яка становить 92,8 тисячі гектарів або 4,6% території області, знаходиться 66 сільських населених пункти, місто Рожище та селище міського типу Дубище.

 Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами через Рожищенську міську, Дубищенську селищну та 28 сільських рад.

 Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком , коли литовський князь Любарт Гедемінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигід­ному розташуванню завжди відбудовувалось.

 В 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому Магдебурзьке право.

 Район створений 23 грудня 1939 року.

 Населення Рожищенського району становить 40,9 тисяч чоловік, в тому числі сільського – 25,6 тисячі чоловік, міського – 15,3 тисячі чоловік.

 На території району 11 озер, протікає 7 річок, найбільші 

з яких: Стир, Стохід, Лютиця, Конопелька, Серна, Фоса, Прудник

 ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ РОЖИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ

 МУЗЕЇ

 Районний історико-краєзнавчий музей в м. Рожище.

 Музей бойової слави, загальноосвітня школа №1    І-ІІІ ступенів   в м. Рожище.

 ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ

 ПОШТОВА СТАНЦІЯ (ЛІНІЙНА СТАНЦІЯ ДИЛІЖАНСІВ), середина ХІХ ст., с. Копачівка.

 Розташована на шосе Луцьк-Брест. Побудована відповідно до типового проекту по третьому розряду, затвердженому в 1846 р. Комплекс станцій цього розряду не мав готелів, обмежувався лише ямськими службами, стайнями і кімнатами для транзитних пасажирів. Будинок цегельний, з високими гостроверхими вікнами.

 ЦЕРКВИ

 КОСТЕЛ, 1771 р., с. Вишеньки

 Один із двох дерев'яних костелів, що збереглися в Україні (другий у с. Тадани Львівської обл., XVII ст.). План і об'ємно-просторова структура вирішені за принципом кам'яних костелів. В інтер'єрі збереглося різьблення по дереву й інші види декоративного оздоблення.

 СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1767 р., с. Щурин

 Дерев'яна. У 70-і р. ХІХ ст. під церкву підведені кам'яні фундаменти. В інтер'єрі зберігся настінний олійний живопис ХІХ ст.

 СВЯТО-ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА, 1762 р., с. Городині

 Дерев'яна на кам'яному фундаменті, не перебудовувалася. Відноситься до розповсюдженого типу українських храмів, представленому на Волині в різних варіантах численною групою пам'ятників.

 ЦЕРКВА СВЯТОГО ЛУКИ, XІХ ст., с.  ДОРОСИНІ

 Дерев'яна. У 1881 р. прибудована дзвінниця, змінений зовнішній вигляд пам'ятника. Рівний ряд однакових вікон і загальна для всіх зрубів дах додають пам'ятникові класичну горизонтальність.

 ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1629 р., с. Іванівка. Цегельна.

 СВЯТО-СТЕФАНІВСЬКА ЦЕРКВА, 1761 р., с. Пожарки

 Дерев'яна. У літературі також існує дата будівництва 1788 р. Будівництво дзвінниці, перебудови і загальний ремонт церкви - друга половина ХІХ ст.

 СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА, 1786 р., с. Рудка-Козинська

 Дерев'яна. Перебудована в ХІХ ст., наближена до типу дерев'яних храмів Лівобережжя. В інтер'єрі збереглися зразки різьблення по дереву XVIII ст. Композиція дзвіниці характерна для другої половини ХІХ ст.

 СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА І ДЗВІНИЦЯ, XVIII ст., с. Сокіл

 Цегельна, тип, представлений на Волині нечисленною групою пам'ятників. Лаконічний і стриманий зовнішній вигляд пам'ятника доповнюється світлим інтер'єром, пластично оживленим світлотіньовою грою хрестових зводів.

 МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ РОЖИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ

 Гостинний двір «Мальованка», смт. Дубище (лісництво, 5 зв. Від м. Рожище). Українська кухня, затишні кімнати та літні альтанки, дитячі майданчики, сауна з басейном, зал для урочистих подій, місце для гри у пейнтбол. Тел. 8 (03368) 98997

 Гостинний двір «Гаївка», с. Ольганівка, вул. Лісова. Тел. 8(066)0830817

 Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось.

 У 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому магдебурзьке право.

 Після Люблінської унії 1569 року Рожище знаходиться під владою Польщі і залишається у її складі по закінченні Визвольної війни 1648–1654 років. Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі західної Волині ввійшло до складу Росії.

 З 1808 року Рожище належало графу Стройковському. Царським указом 1812 року Рожище і його околиці були передані князю Багратіону Імператинському.

 У 1833 році на околиці Рожищ було побудовано кілька суконних фабрик. Цей район одержав назву Вовнянка. В 1870 році в Рожищах було 192 будинки, 860 жителів, церква, каплиця, молитовний будинок євангелістів, синагога, 27 сукновалень, 2 цегляних заводи, пивоварня, 17 магазинів. Щорічно проводилось 2 ярмарки. Відміна кріпосного права та прокладання через Рожище залізниці Київ-Варшава сприяли розвитку його промисловості та росту населення. У 1899 році тут проживало вже 3646 чоловік, були збудовані консервний, винокурний заводи, фабрика гнутих меблів.

 Влада в Рожищах змінювалась таким чином: у 1917 році в місті була проголошена Радянська влада; на початку 1918 року місто захоплюють німецькі війська; у вересні 1920 року місто опиняється під владою Польщі; у вересні 1939 року на території Рожищенського району знову проголошено Радянську владу.

 З червня 1941 року по березень 1944 року Рожищенський район перебував від окупацією німецької армії.

 Соціальна сфера

 Населення Рожищенського району становить 42300 тис. осіб, з яких 46,6% — чоловіків та 53,4% — жінок. На території району містяться 66 сільських населених пункти та 1 селище міського типу. Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

 Серед загальноосвітніх закладів у районі працює 47 загально середніх шкіл, з них 11 початкових та 15 неповних середніх. Загальна кількість учнів, які навчаються у школах, становить 5619. Серед вищих навчальних закладів Рожищенський зооветеринарний технікум, філія Львівської академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. Загальна кількість студентів у вищих навчальних закладах становить 422.

 Для мешканців Рожищенського району працює 35 бібліотек, 1 будинок культури, 48 сільських клубів, 1 інтернет-центр, 2 музеї.

 У Рожищенському районі діє 96 органів самоорганізації населення, з них 28 сільських, 57 вуличних та 11 будинкових комітетів. У районі зареєстровано 7 промислових підприємств, 9 фермерських господарств, 30 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та 1200 фізичних осіб-підприємців.

 

Пам'ятки архітектури

        Михайлівська церква в с. Щурин (побудована в 1767 році).

        Стефанівська церква в с. Пожарки (побудована в 1788 році).         Петропавлівська церква в с. Іванівка (побудована в 1629 році).         Троїцька церква в с. Рудка-Козинська (побудована в 1700 році).         Луківська церква в с. Доросині (побудована в 1887 році).         Успенська церква в с. Сокіл (побудована в XVII столітті).         Покровська церква в с. Городині (побудована в 1762 році).         Поштова станція в с. Копачівка (побудована в 1846 році).

ОПИС СИМВОЛІКИ (ГЕРБ.  ПРАПОР)

image004 image002

Рішення сесії районної ради № 5/9 від 14.03.03 р. затверджено герб та прапор Рожищенського району.

Герб: головним елементом герба є білий хрест з розширеними ременами, у центрі хреста Покровська Богородиця, в її основі колосся пшениці, переплетене блакитною стрічкою, у верхній та нижній частині хреста срібний та синій хрести з розширеними ременами, в основі щита дата створення Рожищенського району, на червоному тлі прямокутного, заокругленого внизу щита із співвідношенням сторін 7:8.

Прапор: прямокутне полотнище, із співвідношенням ширини до довжини 2:3, розділене горизонтально на дві рівновеликі смуги, верхня червоного та нижня жовтого кольорів, у центрі полотнища герб району. Основні знаки і кольори відповідають основним знакам і кольорам герба.

Переглядів 1861 Останнє редагування П'ятниця, 26 серпня 2016 10:35

 

 

Розробка: Відділ інформаційних технологій
апарату Волинської облдержадміністрації
Інформаційне наповнення:
Рожищенська районна державна адміністрація
441355
Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Рожищенській райдержадміністрації.
Адреса: 45100, м.Рожище, вул. Грушевського, 12, ф.22291, т.21382, E-mail: info@rozhadm.gov.ua
© 2014 rozhadm.gov.ua