20 вересня 2018 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

АРХІВ НОВИН

« Вересень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
  Рожище
 

21

П'ятниця, 14 вересня 2018 14:16

Наталія Окша: Партнерство «Відкритий Уряд» - можливості співпраці влади та громадянського суспільства

Партнерство «Відкритий Уряд» (ПВУ) - багатостороння міжнародна ініціатива, яка покликана об'єднати зусилля урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян. Україна приєдналась до цієї ініціативи в 2011 році. За цей час реалізовано 2 дворічні плани дій, реалізація третього та розроблення четвертого планів тривають.

Про особливості реалізації Ініціативи в Україні та про її важливість для розвитку нашої держави, розповіла заступниця директора департаменту інформації та комунікації з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша.

Чому існує ця ініціатива і чи не дублює ПВУ функції державних органів та певних державних механізмів, які покликані зробити владу прозорою та відкритою?

Мета Ініціативи, започаткованої в 2011 році, - об’єднати зусилля урядів та інститутів громадянського суспільства для забезпечення потреб та інтересів громадян, спонукати їх до діалогу та забезпечити високий рівень відкритості та прозорості діяльності урядів. Для нас це актуально, адже на момент приєднання до Ініціативи, спостерігався доволі низький рівень залучення громадян до процесу підготовки рішень та їх реалізації.

Головне завдання Ініціативи - напрацювати такі механізми, завдяки яким діалог між урядом та громадою буде максимально прозорим та ефективним. Крім того цей діалог має бути постійним: від спільного формулювання проблеми та визначення зобов’язань до їх спільного виконання.

Унікальність цієї Ініціативи, зокрема в тому, що всі учасники Ініціативи, а це вже майже 80 країн та 17 субнаціональних урядів, мають можливість обмінюватися успішним досвідом із впровадження вдалих проектів. А у разі необхідності співпрацювати під час вирішення спільних проблемних питань.

Україні є чим пишатися, адже за 7 років ми вже маємо ефективні напрацювання; наш досвід став корисним для інших країн. Мова йде, наприклад, про електронну систему публічних закупівель «ProZorro», яка є суто українським напрацюванням та дає можливість забезпечити максимальний громадський контроль в сфері державних закупівель. Також Україна одна з перших країн, що почали відкривати дані про кінцевих  бенефіціарних власників юридичних осіб.

Водночас, Ініціативою «Партнерство «Відкритий Уряд» жодним чином не обмежується робота українського уряду з забезпечення відкритості його діяльності, а тільки посилюється роль уже існуючих механізмів.

Реалізація ПВУ відбувається відповідно до затверджених планів дій. Кожен такий план містить ту чи іншу кількість заходів/ініціатив. За якими критеріями відбираються ці заходи?

Перший критерій – зобов‘язання мають відповідати цінностям Ініціативи: доступ до публічної інформації, залучення громадян, підзвітність, використання новітніх інформаційних технологій. Зокрема, зобов’язання, може відповідати одній, двом, трьом або усім цінностям.

А другий критерій – всі заходи, що плануються, мають бути трансформаційними. Тобто не просто внести зміни в роботу якоїсь установи, а змінити на краще певні суспільні процеси. Приміром, як створення тією ж системи «ProZorro» або Порталу відкритих даних.

Керівництво ПВУ та міжнародні експерти вважають українські плани дій одними з найкращих та найрезультативніших в частині їх реалізації. Як відбувається відстеження ефективності заходів цих планів дій?

Однією з особливостей, які відрізняють ПВУ від інших міжнародних ініціатив, є система звітування, яка передбачає як урядовий звіт-самооцінку, так і незалежне оцінювання прогресу кожної країни-учасниці з боку Керівного комітету Ініціативи. Звітування відбуваються раз на рік: після першого року реалізації плану дій – проміжне звітування, і після її завершення – кінцеве.

Ми маємо звітувати про те, що ми виконали й не виконали. Звісно, ми не просто кажемо, що закон прийнятий, чи система запроваджена. Після реалізації тієї чи іншої ініціативи проводиться моніторинг кількісних та якісних показників. Наприклад, перші плани в нас містили зобов’язання про збільшення кількості центрів надання адмінпослуг і підвищення ефективності їх якості. Так, станом на перше півріччя цього року в нас було створено 767 центрів надання адмінпослуг (це починаючи з 2012 року). І зараз ЦНАПи створюють ОТГ і йдеться навіть про створення мобільних ЦНАПів.

За інформацією Мінекономрозвитку, станом на 1 травня цього року завдяки системі «ProZorro» було проведено 1,5 мільйони закупівель з очікуваною вартістю понад 822 млн гривень. Розробники постійно працюють над покращенням роботи системи. Крім того сьогодні вже розвивається система громадського контролю за здійсненням публічних закупівель.

У співпраці уряду з громадським сектором, в рамках реалізації попередніх планів дій, було реалізовано досить багато ідей. І дійсно, саме ПВУ додатково стимулює нас до такої співпраці. Окрім раніше згаданої системи електронних публічних закупівель «ProZorro», також реалізовано такі зобов’язання, як:

-           доступ до відкритих даних та архівів комуністичного режиму,

-           Єдиний веб-портал використання бюджетних коштів,

-           електронні петиції,

-           ЕІТІ стандарти,

-           електронні декларації тощо.

Під час вебінару, організованого «Isar Ednannia», ви сказали, що реалізація нині чинного плану дій ПВУ має певні проблемні моменти. Що ви мали на увазі?

На жаль, є певні проблеми з дотриманням строків виконання зобов’язань, але ми тримаємо питання на контролі до його повного виконання. Крім того, хочу нагадати про незалежне оцінювання, яке стимулює. Також громадські та міжнародні організації – партнери з реалізації тих чи інших зобов’язань – долучаються до моніторингу виконання зобов’язань.

Іноді існує проблема, якщо реалізація зобов’язання плану дій передбачає розроблення законів. Оскільки закони приймає Верховна Рада, то маємо налагодити відповідну співпрацю.

Хто відповідає за реалізацію заходів Партнерства «Відкритий Уряд» на місцях? Чи мають органи місцевої влади якісь зобов’язання в рамках цієї ініціативи і чи виділяються їм на це кошти?

Плани дій містять заходи, які реалізуються насамперед на національному рівні. Тобто, виконавцями цих заходів є центральні органи виконавчої влади, зокрема міністерства, та в деяких випадках облдержадміністрації. У 2014 році ми мали досвід реалізації ідеї, коли кожна область, в обличчі облдержадміністрації, мала розробити свій план дій. Нажаль, ця ідея не виправдала себе, бо ефективність цих планів була низькою. Більшість просто  повторили національний план дій. Тому, нажаль, на той момент ми були вимушені відмовилися від цієї ідеї та закцентували увагу на загальнонаціональних питаннях.

Однак, унікальність ПВУ полягає в тому, що два роки тому було запроваджено аналогічну ініціативу на місцях, так звану субнаціональну ініціативу. Наразі до неї приєдналися вже 17 міст, серед них Лондон, Париж та інші. 

На мою думку, було б ефективніше та цікавіше, якщо розробку та реалізацію своїх локальних планів дій ініціювали українські місцеві громади в діалозі з органами місцевого самоврядування. Приміром, певна територіальна громада для себе визначає пріоритетні проблемні питання (дороги, питання охорони природного середовища тощо) і конкретні шляхи для їх вирішення.

Слід відзначити, що в умовах децентралізації, це стане дуже ефективним механізмом, який зможе посилити діалог місцевої влади та громадськості з вирішення реально значущих питань територіальної громади. Якщо на субнаціональному рівні виникне таке бажання, ми готові всіляко сприяти та підтримувати такі ініціативи. Вважаю, що це дійсно якісно новий шлях, до якого ми маємо прагнути!

Нині відбувається розроблення нового, четвертого плану дій ПВУ. Чи є якісь нові моменти в розробці та в процесі обговорення цього документу?

Пропозиції до плану дій надходили від інститутів громадянського суспільства; робочих груп Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», до складу яких входять представники органів влади та інститутів громадянського суспільства; органів виконавчої влади тощо. Скориставшись досвідом розроблення минулого плану, ми провели захід для напрацювання пропозицій до нового плану дій у форматі «світового кафе». До речі, проведення нами у 2016 році обговорення проекту плану дій у форматі «світового кафе» увійшло до збірки кращих практик з реалізації Ініціативи, підготовленої відділом підтримки Керівного комітету Ініціативи.

Однак основною новацією стало те, що цього разу пропозиції до плану дій формувались в контексті Цілей сталого розвитку 2030 з використанням інтерактивного опитування.

Отримані пропозиції були розглянуті робочою групою Координаційної ради, яка займається організаційними питаннями впровадження Ініціативи. Робота цієї групи була однією з новацій у порівнянні з попереднім досвідом розроблення плану. Робоча група ретельно проаналізувала пропозиції на відповідність цінностям Ініціативи. Після цього для узгодження пропозицій було проведено наради за участю представників заінтересованих органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій. Таким чином, з 180 залишилося 24 заходи, які були винесені на онлайн голосування за обрання пріоритетних заходів майбутнього документу.

Нині триває робота з опрацювання міністерствами обраних під час голосування заходів. Після їхнього погодження ми матимемо сформований проект плану дій.

Яка основна спрямованість заходів нового плану дій ПВУ в Україні?

Пропозиції, що були подані, стосувалися, зокрема, розширення ідеї впровадження стандартів Ініціативи прозорості будівництва (CoST) та Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI), модернізації системи громадського контролю за здійсненням держзакупівель «DoZorro» та розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Чимало заходів акцентовані на вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та сфери освіти і науки.

Яким чином органи влади чи громадськості можуть долучитися до реалізації заходів нового плану дій?

За кожним завданням закріплений виконавець – певне міністерство. Звертатись щодо співпраці можна до них. Крім того, у нас є визначені партнери від громадських організацій. Тобто паралельно можна співпрацювати, як з міністерствами, так і громадськими організаціями.

І наостанок, скажіть, коли все ж буде затверджено четвертий план дій Партнерства «Відкритий Уряд» ?

Найближчим часом проект плану дій буде розглянутий Координаційною радою з питань реалізації Ініціативи, а потім буде винесений на розгляд Уряду.

Інтерв'ю підготовлено в рамках проекту «Партнерство «Відкритий Уряд» – кроки назустріч співпраці» в контексті Проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору»

Переглядів 35

 

 

Розробка: Відділ інформаційних технологій
апарату Волинської облдержадміністрації
Інформаційне наповнення:
Рожищенська районна державна адміністрація
441355

Банери

Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Рожищенській райдержадміністрації.
Адреса: 45100, м.Рожище, вул. Грушевського, 12, ф.22291, т.21382, E-mail: info@rozhadm.gov.ua
© 2014 rozhadm.gov.ua